Друзі, читачі, отці та всі кому цікавий наш ресурс! З благословення керуючого Мукачівською єпархією, Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського Інформаційний відділ єпархії спільно з Богословсько-історичним науково-дослідним центром імені архімандрита Василія (Проніна) розпочинає чергову, сподіваємося постійну, рубрику нашого сайту під назвою: “A PRIORI”.
Що це таке, і що там буде публікуватися? Передусім про етимологію…
За визначення Вікіпедії: Апріорі (лат. a priori — первісно) — те, що передує досвіду, є філософським терміном. Протилежний термін, апостеріорі, позначає те, що випливає з досвіду. Апріорі — саме собою зрозуміло. Це те, що випливає з попереднього, або ж є тим, що було від початку. Простіше кажучи, апріорі — це істина. А істина, як відомо, не підлягає ніяким сумнівам і існує незалежно від нашого особистого світогляду. Вона не має ніякого стосунку до поняття правда, яка може бути у всіх своя й часто помилкова.
Рубрика “A PRIORI” буде містити в собі публікації, передусім архівного характеру. Ідея проекту в тому, щоб читач мав можливість ознайомлюватися з церковною історією Мукачівської єпархії передусім мовою оригінальних архівних документів та джерелознавчих і літературознавчих студій.
Першим, на нашу думку цікавим матеріалом, який і розпочинає нашу віртуальну студію є публікація ЗВЕДЕНОГО КАТАЛОГУ МЕТРИЧНИХ КНИГ, ЩО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ В ДЕРЖАВНИХ АРХІВАХ УКРАЇНИ. МІЖАРХІВНИЙ ДОВІДНИК. Том 1. Метричні книги у фондах державних архівів Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської областей. КИЇВ, 2009.
Як зауважують самі упорядники видання, подана інформація у каталозі має:
«фондову, географічну, віросповідну, статистичну, хронологічну і мовну складові (компоненти). Вона є відображена у відповідних розділах. Загалом на зберігання до Державного архіву Закарпатської області прийнято 2249 метричних книг, що охоплюють період з 1895 по 1930 рр. Надходження метричних книг з 1931 по 1933 рр. наразі триває. Колекція церковних та метричних книг Закарпаття включає 1403 церковні книги, фонд – 1606, описи 1–15 (1712–1958 роки), православної, римо-католицької, реформатської, греко-католицької, баптистської та іудейської конфесій.
До 1895 р. у селах краю велися церковні матрикули (церковні метрики). Кожна церква мала свою книгу реєстрації записів про народження, одруження і смерть парафіян. Церковні книги усіх основних конфесій (православної, римо-католицької, реформатської, греко-католицької, баптистської та іудейської) представлені у Державному архіві Закарпатської області у ф. 1606 “Колекція церковних та метричних книг” у кількості 1347 од. зб. (оп. 1–15) і охоплюють період з 1712 по 1952 рр. Зокрема, церковні книги православних парафій Закарпаття представлені 84 од. зб. (за 1814–1952 рр.). За районами це представництво виглядає таким чином: Виноградівський район – 6 од. зб., Воловецький – 2, Іршавський – 12, Мукачівський – 27, Тячівський – 3, Хустський – 34. У церковних книгах про народження, що велися в церквах православних та греко-католицьких парафій Закарпаття, подається така інформація: дата народження і дата хрещення дитини; назва населеного пункту та номер будинку, де проживали на той час батьки дитини; ім’я та прізвище батьків, їх соціальний стан (робітник або селянин, бідний чи заможний), прізвище матері (завжди вказувалося дівоче); інколи вказувався вік батьків або зазначалися дати і місце їх народження; інформація про хрещених батьків та вказувалося ім’я і прізвище баби-повитухи, що приймала пологи; вказувалося також прізвище священика, який хрестив дитину; наводилася інформація, чи була дитина народжена у шлюбі або є незаконнонародженою (в цьому випадку вказувалося лише прізвище матері). Якщо батько визнавав дитину своєю, то ці відомості також вносилися до церковної метрики. Бували випадки, коли через декілька років людина змінювала своє прізвище, і це теж відображалося у примітках у церковній книзі про народження, інколи вказувалося, що дитина померла, або, з часом, одружилася. Церковні книги про одруження містять таку інформацію: дата і місце одруження, прізвища та імена наречених, їх вік, місце народження та місце проживання на момент одруження, прізвища матері і батька (не в усіх книгах), зазначалося також, чи це є перший шлюб, чи хтось з подружжя є вдівцем чи вдовицею. У примітках зазначалося, що до одруження в церкві робилося оголошення про майбутній шлюб (тричі), вказувалося прізвище священика, який вінчав молодих. Іноді вказувалося й про перешкоди для одруження (наприклад, “кровне рідство”, різні віросповідання). Якщо у когось з наречених не було батька, то в книзі писали: наречений (наречена) “от незаконного ложа рождєнія”. Якщо наречений на момент укладання шлюбу перебував на військовій службі, то письмовий дозвіл на одруження давало його безпосереднє військове керівництво. У церковних книгах про смерть вказувалися: прізвище та ім’я покійного (якщо помирала жінка, то вказувалося й її дівоче прізвище), вік. Якщо фіксувалася смерть дитини, то у книзі вказувалися її батьки (з позначкою – живі вони чи вже померли), а якщо дорослої людини – то прізвище та ім’я чоловіка (чи дружини), чи був висповіданий перед смертю (чи причащався), причина смерті, а якщо смерть була наглою (неприродною, вбивство), то мав бути дозвіл місцевої адміністрації на поховання. Часто причину смерті в церковних книгах записували на місцевому (русинському) діалекті, очевидно, зі слів родичів чи сусідів, наприклад, не кашель, а “гертика”, не діабет, а “цукровка” тощо. Мертвонароджених дітей записували як “помер не хрещений”, або “хрещена тільки бабою-повитухою перед смертю”. Із записів можна переконатися, що смертність дітей віком до одного року була дуже високою. Інколи в книгах зазначалася навіть година смерті».
Таким чином, кожен з нас буквально вдома, посторінково буде мати унікальну змогу довідатися передусім про всю метричну інформацію на парафіях Мукачівської єпархії, через що за допомогою детальних описів фондів і справ дізнатися про свої коріння, геніалогію та родинні звязки!
З описаними вище матеріалами можна ознайомитися ТУТ.